Аморфні наноструктуровані покриття, виготовлені з CVD-композитів / В. Ф. Зінченко, І. Р. Магунов, О. В. Мозкова [та ін.] // Хімія, фізика та технологія поверхні. – 2021. – Т. 12, № 4. – С. 301-305. – Текст англ.

Р/2310

Основна ідея роботи — це розробка дешевого та простого способу виготовлення наноструктурованих систем, що базується на випаровуванні композитів систем германій — халькогенід (оксид) металу за CVD (Chemical Vapor Deposition) — механізмом із започаткуванням нового класу матеріалів для інтерференційної оптики ІЧ (інфрачервоного) діапазону спектра. Як приклади досліджено системи Ge-ZnS та Ge-Sb₂Se₃, які випаровуються у вакуумі конгруентно, а при конденсації на підкладці утворюють наноструктуровані тонкоплівкові покриття.

Вплив зміни температури на електропровідність зигзагоподібних вуглецевих нанотрубок в однорідному осьовому постійному електричному полі / М. Amekpewu, S. Y. Mensah, R. Musah [and as.] // Фізика низьких температур. – 2021. – Т. 47, № 10. – С. 942-948. – Текст англ.

Р/349

Представлено теоретичні дослідження впливу температурних змін на електропровідність зиґзаґоподібних вуглецевих нанотрубок (ВНТ) під дією однорідного осьового електричного постійного поля. Рівняння Больцмана використано для визначення щільності струму зиґзаґоподібних ВНТ як функції однорідного осьового постійного поля та температури. Графіки нормованої щільності струму в залежності від одно- рідного постійного поля, яке прикладене вздовж осі напівпровідникових зигзагоподібних ВНТ, при підвищенні кімнатної температури з 293 до 299 К показали значне збільшення електропровідності, тоді як в металевих зигзагоподібних ВНТ вона практично постійна або незначно зменшується. Передбачається, що напівпровідникові зиґзаґоподібні ВНТ можуть стати потенційним матеріалом для датчиків температури, оскільки демонструють більш швидкий відгук та значно вищу чутливість до змін кімнатної температури, ніж їх металеві аналоги. Електрична провідність металевих зигзагоподібних ВНТ значно збільшується при зниженні температури до дуже низького значення, що, ймовірно, може привести до надпровідності, яка зазвичай виникає при дуже низьких температурах. Ці потенційні датчики температури та надпровідники з наноматеріалів знаходять широке застосування в сучасній науці та техніці.

Вплив змочувальних наношарів ґерманію на оптичні властивості плівок срібла / Р. І. Бігун, З. В. Статюк, І. І. Сироватка [та ін.] // Металофізика та новітні технології. – 2021. – Т. 43, № 11. – С. 1431-1441. – Текст англ.

Р/636

Експериментально досліджено поглинання світла та оптичну перколяцію у нанорозмірних плівках срібла товщиною 5 та 10 нм. Вивчено вплив підшарів ґерманію масовою товщиною до 1 нм з кроком 0,2 нм у видимому і ближньому інфрачервоному діапазоні довжин хвиль (300-2500 нм) на вищезгадані властивості плівок срібла. Оптична перколяція у плівках срібла пов’язана з особливостями механізмів росту та режимів формування конденсату металу на аморфній скляній підкладці. Показано, що попередньо нанесені на скляну підкладку підшари ґерманію зменшують порогову товщину оптичного перколяційного переходу у плівці срібла та збільшують їхню поглинальну здатність порівняно з аналогічними плівками, сформованими на чистій поверхні скла.

Дивитись всю виставку за посиланням