Ісмаїлова М. К. Вплив гамма-опромінення на силікатні шари наноструктурованого Na-бентоніту при кімнатній температурі / М. К. Ісмаїлова // Вопросы атомной науки и техники. – 2021. – № 5(135). – С. 51-56– Текст англ. – (Серия “Физика радиационных повреждений и радиационное материаловедение”; Вып. 119).

Р/8

Вивчено вплив гамма-променів на наноструктуровану бентонітову глину з родовища Альпоід. Вплив високих доз (до 256 кГр) гамма-випромінювання на структуру в монтморилоніті досліджено за допомогою інфрачервоної спектроскопії. Після опромінення при дозі 57 кГр істотних змін не спостерігалося. Була відзначена невелика зміна вмісту води, але вона не має систематичного характеру. Результати показують, що структура монтморилоніту може накопичувати високі дози радіації з пошкодженням. Очікується, що модифікації, які, швидше за все, будуть викликані випромінюванням, перебуватимуть всередині силікатних шарів. Морфологія нанокомпозитів була вивчена за допомогою скануючої електронної мікроскопії. У цій роботі вплив іонізуючого випромінювання на Na-бентонітову глину досліджено методом FT-IR. Ці спектри показують придатність ІЧ-Фур’є-аналізу поверхонь мінералів і зміни спектрів, які викликані поверхневими явищами.

Карабанова Л. В. Термодинаміка взаємодій та релаксаційні властивості ПОСС-вмісних нанокомпозитів на основі поліуретан/полі (гідроксипропілметакрилат)ної матриці, що створена за принципом ВПС / Л. В. Карабанова, Л. А. Гончарова, Н. В. Бабкіна // Полімерний журнал. – 2021. – Т. 43, № 4(172). – С. 268-279.

Р/1392

Синтезовано серію нанокомпозитів на основі багатокомпонентної полімерної матриці, що складається з поліуретану та полі(гідроксипропілметакрилат)у та 1,2- пропандіолізобутилового поліедричного олігомерного сілсесквіоксану (1,2- пропандіолізобутил-ПОСС),  що  використовувався  як  функціоналізований нанонаповнювач. Досліджено вплив вмісту 1,2-пропандіолізобутил-ПОСС на термодинаміку взаємодій полімерних складових матриці та динамічні механічні властивості створених нанокомпозитів. Показано, що введення невеликої кількості нанонаповнювача (1-3 мас. %) приводить до поглиблення поділу фаз у полімерній матриці за рахунок вбудовування 1,2-пропандіолізобутил-ПОСС у поліуретанову складову напів-ВПС.  Збільшення  кількості 2-пропандіолізобутил-ПОСС до 5-10 мас. % спричиняє концентрування нанонаповнювача не тільки в нанодоменах ПУ, а й у міжфазних прошарках. Це призводить до зміни вільної енергії змішування полімерних компонентів, яка стає від’ємною. При цьому ступінь сегрегації полімерних складових матриці істотно зменшується.

Козак Н. В. Фізичне старіння органо-неорганічних нанокомпозитів на основі полііміду з кардовими замісниками / Н. В. Козак, Т. А. Шанталій // Полімерний журнал. – 2021. – Т. 43, № 4(172). – С. 295-303.

Р/1392

Досліджено вплив теплової релаксації за температури, значно нижчої температури склування (фізичного старіння) для ПІ нанокомпозитів, отриманих золь-гель методом на основі полііміду (ПІ) з кардовими замісниками та вмістом 5, 20 або 50 % ТЕОС. Виявлено зміни динамічних характеристик макроланцюгів полімеру та його проникності для низькомолекулярного зонда, а також зміни розподілу неорганічних агрегатів і морфології поверхні плівок композитів. Істотно знижується сегментальна рухливість органічної складової та зростає динамічна гетерогенність полімеру. Зниження відносної проникності зістарених нанокомпозитів при збільшенні частки неорганічної складової у порівнянні з чистим зістареним ПІ не корелює з вмістом ТЕОС на відміну від вихідних нанокомпозитів того ж складу. Відбувається зміна розподілу за розмірами агрегатів неорганічних часток у композиті та зменшення їх кількості. Спостерігається згладжування поверхні плівок нанокомпозитів і зникнення неоднорідностей, зумовлених поверхнею підкладки.

Дивитись всю виставку за посиланням