Сучасні заклади вищої освіти та наукові установи функціонують у надзвичайно динамічному та конкурентному середовищі. Переважна більшість дослідницьких процесів, які у них відбуваються, супроводжується створенням великих об’ємів дослідницької інформації, яка, на жаль, часто не документуються та не зберігаються належним чином. Не всі заклади мають інституційні репозитарії, де архівуються та зберігаються записи про результати наукових досліджень; далеко не кожен університет має внутрішню систему відділу кадрів чи підтримує реєстр наукових проєктів та грантів, залучених установою. Проте, незважаючи на відсутність культури управління дослідницькою інформацією, саме ці дані є основою для прийняття рішень щодо забезпечення ефективного функціонування закладу, оцінки його діяльності та отримання актуальної картини наукової активності працівників університету, факультету чи країни в цілому. Саме тому для упорядкування, збору, структуризації та аналізу дослідницької інформації використовують СRIS системи, які допомагають отримати розуміння наукової діяльності установи, яке грунтується на аналізі достовірних даних.
“CRIS система — це система програмних засобів, які використовуються учасники дослідницького процесу на різних етапах, починаючи від документації інформації про наукові проєкти, їх результати і до управління даними дослідження та оцінки отриманих результатів” [1]
Іншими словами, CRIS система є інструментом для управління даними дослідження. У свою чергу під процесом “управління даними досліджень” ми маємо на увазі агрегацію, курацію та використання інформації, яка описує наукові дослідження. Університети, грантодавчі організації та й окремі дослідники все частіше шукають джерела структурованої, впорядкованої, взаємоповязаної інформації для проведення бібліометричних досліджень з метою отримання кращого розуміння про взаємозв’язки, результати та впливовість наукових досліджень.
Кому необхідна дослідницька інформація:
- управлінцям та керівникам установ, які використовують дослідницьку інформацію для прийняття стратегічних рішень щодо розподілу фінансування, укомплектування штату, придбання обладнання, здійснення внутрішньої політики закладу, регуляції робочих процесів, пов’язаних з науковими дослідженнями;
- бібліотекарям та працівникам наукових відділів закладів вищої освіти та наукових установ;
- співробітникам відділів кадрів та фінансових відділів;
- науковцям та студентам;
- грантодавчим організаціям;
- засобам масової інформації;
- іншим зацікавленим сторонам, наприклад, урядовим чи комерційним партнерам, науковим спільнотам, які зацікавлені у результатах певних досліджень.
Принципи функціонування СRIS системи
Системи управління дослідницькою інформацією працюють шляхом інтеграції інформації з різних джерел та встановлюють взаємозв’язки між атрибутами дослідницького процесу. Як правило, дані інтегруються з інституційних репозитаріїв, бібліографічних баз даних, національних реєстрів, зовнішніх систем Scopus чи Web of Science тощо. CRIS системи централізовано збирають та зберігають фрагментовані дані для генерації звітності, аналізу даних, демонстрації результатів досліджень через єдину, зручну точку доступу.
Переваги розробки та впровадження CRIS системи
- Покращення видимості наукових досліджень та науковців, що сприяє їх впізнаваності серед закордонних колег;
- Підтримка прийняття стратегічних рішень — генерація всебічної аналітики для прийняття обґрунтованих стратегічних рішень щодо розподілу фінансових ресурсів та стратегічного планування;
- Розвиток співпраці — розширення міжнародної співпраці завдяки висвітленню результатів досліджень, профілів науковців, дослідницьких інфраструктур та обладнання.
- Позитивний суспільний ефект — можливість продемонструвати внесок установи чи країни у роботу над досягненням Цілей Сталого Розвитку ООН;
- Управління дослідженнями — професіональне управління та адміністрування наукових досліджень, використання інструментів для спрощення адміністративних процедур та документообігу;
- Звітність — покращення точності та швидкості підготовки звітних матеріалів для оцінки індивідуальних та академічних програм, вимог грантодавчих організацій та підготовки звітів для профільних міністерств;
- Продуктивність — підвищення ефективності та результативності роботи науковців за рахунок забезпечення доступу до якісних ресурсів та сучасних інструментів пошуку та аналізу інформації;
- Фінансування — пошук джерел фінансування та співробітництва;
- Відкрита наука — підтримка та просування ідей відкритої науки та дотримання відповідних мандатів;
- Оцінка наукових досліджень — упорядкування методології та процедур оцінки наукових досліджень на рівні кафедр, факультетів, інститутів, закладів, країни тощо.
Більше про систему URIS знайдете тут:
Попередня презентація системи (відео): https://bit.ly/3s0Xmhp
Презентація: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.19174688.v1
Тези доповіді конференції: http://hdl.handle.net/11366/1992
[1] Bittner S., Müller A. Social networking tools and research information systems: Do they compete? Proceedings of the ACM WebSci. Germany: ACM, 2011. P. 1–4
