Наука і гендерна рівність – невід’ємні елементи процесу досягнення цілей розвитку, включаючи ті, які викладені в Порядку денному сталого розвитку до 2030 року. За останні 15 років світове співтовариство досягло значних успіхів у справі залучення жінок і дівчат у науку. Незважаючи на це, вони досі стикаються з обмеженнями у цій сфері:
- участь жінок будь-якого віку (навіть сьогодні) в науці менша за чоловічу: жінкам належить менше 30% наукових публікацій;
- жінки присутні в конкретних наукових напрямах (наприклад, жінок й досі мало у STEM);
- жінок менше на керівних посадах (вертикальна гендерна сегрегація ринку праці);
- заробітна плата жінок у науці нижча за чоловічу;
- жінки отримують менше персоналу та гірше фінансування при відкритті лабораторій за однакових умов з чоловіками;
- напрацювання, винаходи та відкриття жінок приписуються їхнім колегам-чоловікам;
- роботи жінок рідше цитуються;
- журналістські, біографічні, художні тексти про науковиць акцентують на їх родинних заняттях, практиках краси, дітонародженні замість наукової діяльності (тест Фінкбайнер).
- жіночих біографій значно менше в Вікіпедії, ніж чоловічих (до 15 %).
Згідно Звіту про діяльність Національної академії наук України у 2020, гендерні співвідношення в НАН України мали такий вигляд: серед усіх працівників наукових установ жінок налічується 49,7%, чоловіків — 50,3 %. Серед наукових працівників жінок
43,9, чоловіків — 56,1 %. Серед керівників наукових установ жінок 7,4%, чоловіків — 92,6%; серед їхніх заступників, відповідно, 20,6 та 79,4%; серед учених секретарів — 45,0 та 55,0%; серед керівників наукових структурних підрозділів — 23,5 та 76,5%. Серед дійсних членів (академіків) НАН України жінок — 3,0%, чоловіків — 97,%; серед членів-кореспондентів НАН України, відповідно, 9,0 і 91,0%. Серед докторів наук жінки складають 22,3%, чоловіки — 77,7 %; серед кандидатів наук — 44,4 і 55,6 % відповідно.
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу.
У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО “Для жінок у науці”. Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.
Про лауреаток 4-ї української премії L’ORÉAL-ЮНЕСКО “Для жінок у науці” читайте у першому цьогорічному номері «Інформаційного дайджесту» bit.ly/3qPcfSD.
Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього – 34,1%.
Серед 14 академіків-секретарів відділень Національної академії наук України — 2 жінки-науковиці: Елла Лібанова – академік-секретар Відділення економіки та Ганна Скрипник — академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАНУ.
Щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також забезпечити їх гендерну рівність і розширення прав і можливостей, 20 грудня 2013 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій проголошувався рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки і інновацій як запорука забезпечення гендерної рівноправності в даній сфері.
Через 2 роки на черговому пленарному засіданні Генасамблеї була прийнята РезолюцІя A/RES/70/212, яка проголосила 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці. Понад 60 країн приєднались до ініціативи і проводять спеціальні заходи, присвячені цьому дню.
Варто відзначити, що це стало новим етапом реалізації плану розвитку суспільства до 2030 року, відомого як Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний у галузі сталого розвитку на період до 2030 року».
«Наука – це вона» – освітній арт-проєкт STEM is FEM (ГО «СТЕМ ІС ФЕМ») за підтримки міжнародних організацій ООН Жінки в Україні та Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ), що успішно стартував торік в нашій країні. На конкурсі есе про 12 науковиць у рамках проєкту переможницею гран-прі стала Анастасія Суворова, авторка есе про Наталію Атамась, канд. біол. наук (Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАНУ.
Згадка в назві свята не тільки жінок, але і дівчат не випадкова, адже вона спрямована на актуалізацію теми участі в наукових спільнотах шкільного періоду навчання не тільки хлопчиків, але і дівчат, чия участь у них набагато нижча.
Вітаємо всіх причетних зі святом! Бажаємо впевненого лідерства в обраній науковій сфері діяльності!
