Дослідження міжнародного досвіду управління науковими даними та розробка методичних засад створення Національного репозиторію наукових даних

Необхідність виконання поточного дослідження щодо вивчення  міжнародного досвіду управління науковими даними в Україні зумовлена низкою актуальних викликів, з якими стикається українська наука та технології її управління в умовах глобалізації та інтеграції в міжнародні наукові спільноти.  Очікувані результати  є дуже важливими для розвитку наукової інфраструктури, підвищення ефективності наукових досліджень, удосконалення правового регулювання цієї сфери, покращення міжнародної співпраці та можливості адаптації міжнародних стандартів (наприклад, FAIR — Findable, Accessible, Interoperable, and Reusable) до національних умов. Це дозволить Україні не лише розвивати науку й інтегруватися в глобальний науковий простір, але й сприяти інноваціям, підвищувати конкурентоспроможність результатів досліджень, більш того стати лідером у впровадженні передових практик у сфері управління науковими даними та розробки засад створення глобальних репозиторіїв.

В Україні спостерігається дефіцит єдиного стандарту для управління науковими даними, що призводить до фрагментації даних, ускладнює їх обмін та використання. Вивчення міжнародного досвіду та адаптація його до національних умов може забезпечити інтегрованість і сумісність з міжнародними системами, допомогти використовувати апробовані моделі, перевірені практики управління та стандарти даних з метою вдосконалення та ефективність наукових досліджень та полегшити співпрацю з міжнародними партнерами, забезпечуючи легкий доступ до даних згідно  з принципами FAIR.

Основні  завдання дослідження:

 

  1. Аналіз міжнародних стандартів та практик управління науковими даними: збір, дослідження та порівняння досвіду країн і міжнародних організацій, що активно займаються управлінням науковими даними, для визначення найбільш ефективних підходів.
  2. Визначення кращих практик для адаптації до українських умов: оцінка міжнародного досвіду з урахуванням специфіки української науки, інфраструктури та законодавства для адаптації і впровадження найбільш релевантних підходів в Україні.
  3. Визначення ключових проблем та викликів в Україні: аналіз існуючих проблем в управлінні науковими даними в Україні, таких як недостатня інтеграція даних, відсутність єдиного стандарту, обмеження в доступі до інфраструктури, та пошук шляхів їх вирішення на основі міжнародного досвіду.
  4. Розробка пропозицій для підтримки відкритих наукових даних: пропозиції щодо створення політик та механізмів для забезпечення доступу до відкритих наукових даних та можливості інтеграції їх у міжнародні наукові мережі.
  5. Розробка політики щодо доступу до наукових даних: визначення правил та умов доступу до наукових даних, включаючи питання інтелектуальної власності, етики, конфіденційності та захисту персональних даних; підтримка політики відкритих даних (Open Data), що сприятиме прозорості наукових досліджень і їх повторному використанню; розробка проектів рекомендацій для створення національної стратегії щодо відкритих наукових даних.
  6. Аналіз міжнародного досвіду створення національних репозиторіїв щодо: дослідження існуючих моделей та кращих практик створення глобальних (національних) та локальних (галузевих)  репозиторіїв наукових даних; оцінки їх інфраструктури, політики управління, стандартів доступу та збереження даних для визначення найбільш ефективних моделей, які доцільно адаптувати в України.
  7. Розробка методичних засад для створення Національного репозиторію наукових даних в Україні, що включають визначення технічних, організаційних та правових аспектів створення репозиторію; розробку принципів організації та структуризації даних, збереження метаданих, архівування та доступу до даних; оцінку необхідних ресурсів для створення репозиторію (фінансових, технічних, людських).
  8. Визначення можливостей інтеграції Національного репозиторію в окремі міжнародні наукові ресурси: вивчення можливостей для інтеграції наукових даних в міжнародні репозиторії та платформи для обміну даними (наприклад, Europe PMC, DataCite, OpenAIRE); розробка механізмів для забезпечення гармонізації та сумісності з міжнародними стандартами та вимогами.
  9. Популяризація відкритих наукових даних в Україні: проведення вебінарів, семінарів, тренінгів, конференції «Відкрита наука та інновації в Україні» для популяризації практик відкритих даних та управління науковими даними в Україні.