Тематична виставка
“Нанотехнології: наука та виробництво”
“Нанотехнології: наука та виробництво”
Напрямки розвитку нанотехнологій
Дослідження впливу домішок графенових нанопластинок на механічні властивості гібридних металічних волокнистих ламінатів з алюмінієвою матрицею 7075-Т6 / Н. А. Гурбанов, М. Б. Бабанли // Металофізика та новітні технології. – 2021. – Т. 43, № 12. – С. 1589-1599. – Текст англ.
Р/636
У цьому дослідженні гібридні металічні волокнисті ламінати (МВЛ) виготовляли з використанням алюмінієвих пластин якості 7075-Т6 товщиною 1 мм, односпрямованої вуглецевої волокнистої тканини та епоксидної смоли в порядку накладання 4/3. Досліджено вплив додавання 0,5% графенових нанопластинок (ГНП) до чистої епоксидної смоли та епоксидної смоли на механічні властивості гібридних МВЛ.
Зміцнення надтвердих матеріалів методом наноструктурної інженерії / Xiangting Ren, Xiaozhi Yan*, Liping Wang [and as.] // Надтверді матеріали. – 2021. – № 5(253). – С. 3-30.
Р/383
Традиційні надтверді матеріали, в основному, алмаз і кубічний нітрид бору використовують для наукових досліджень та застосовують у багатьох галузях промисловості, особливо як різальний та обробний інструмент. За останні кілька десятиліть величезні експериментальні зусилля направлено на невпинний пошук нових надтвердих систем з механічними властивостями, що перевершують традиційні. З іншого боку, виявилося ефективним підвищення механічних властивостей традиційних надтвердих матеріалів за допомогою наноструктурування. Експерименти з виготовлення наноструктурованого алмазу і кубічного нітриду бору в умовах високих тиску та температур показали наявність рекордних (~ 200 ГПа) показників твердості, майже вдвічі більших, ніж у їхніх монокристалічних аналогів (~ 110 ГПа). Ці нанокристалічні форми традиційних надтвердих матеріалів з посиленою в’язкістю і термічною стійкістю мають великий потенціал для застосування надтвердих матеріалів наступного покоління. На сьогоднішній день знань про такі наноструктуровані надтверді матеріали все ще недостатньо, і існує багато таємниць, що оточують механізм формування, вплив тиску і температури на ріст нанозерен та дефектів (наприклад, нанодвійників), а також механізм зміцнення, що лежить в основі нановпливу на механічні властивості. У представленій роботі зроблено огляд цієї актуальної теми, який надасть важливі вказівки для подальших досліджень надтвердих матеріалів.
733676 B
622
Інструментальне матеріалознавство [Текст] = Tooling materials science : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля. – Киев : [ІНМ ім. В. М. Бакуля НАН України]. – Издание см. под заглавием: “Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология” .
Вип. 24. – Київ, 2021. – 371 с. : граф., рис., табл. – Бібліогр. в кінці ст. – Текст кн. укр., рос., англ. мов.
Зі змісту:
Долматов В. Ю., Возняковскій О. П., Myllymäki V., Vehanen A., Возняковскій О.О., Лапчук М. М., Марчуков В. О. Інфрачервона спектрометрія модифікованих детонаційних наноалмазів. – С. 208-217. – Текст рос.
В роботі проаналізовані ІЧ-спектри детонаційних наноалмазів (ДНА), отриманих з різних вибухових речовин (ВР): зі сплаву тротилу та гексогену; тетрилу; тетрилу з гексогеном і потрійній суміші: суміші тротилу, гексогену і тетрилу.
Гаврилова В. С., Жильцова С. В., Ткач В. М. Структурні особливості полімерного нанокомпозиту як перспективного антифрикційного матеріалу. – С. 440-446.
Описано результати дослідження методом ядерної магнітно-резонансної спектроскопії структури органічної складової золю полісилоксанових частинок (ПСЧ), які вводяться як модифікатор під час одержання епоксидного нанокомпозиту, наведено дані сканувальної і трансмісійної електронної мікроскопії про його структуру.