Зустріч з представниками Ради Європейського Стратегічного Форуму Дослідницьких Інфраструктур ESFRI

Державна науково технічна бібліотека України презентувала свій проєкт Дослідження європейських практик функціональної класифікації дослідницьких інфраструктур та розробка національного класифікатора дослідницьких інфраструктур для Національної електронної науково-інформаційної системи експертам та представникам держав-членів у Виконавчій раді ESFRI.

Участь в обговоренні проєкту взяли Одд Еріксен (Odd Ivar ERIKSEN) член Виконавчої ради ESFRI, спеціальний радник Наукової ради Норвегії, Каріна Ангелієва (Karina Angelieva) колишній заступник Міністра з питань інновацій та розвитку, а також, колишній заступник Міністра освіти і науки Болгарії, член ради ESFRI, Яна Колар (Jana KOLAR), голова Виконавчої ради ESFRI, Гелсоміна Папалардо (Gelsomina PAPPALARDO) член Виконавчої ради ESFRI, директор з питань досліджень Інституту Методології аналізу навколишнього середовища Національної наукової ради Італії, виконавчий секретар ESFRI Домінік Собчак (SOBCZAK Dominik), представники директорату науки та інновацій і директорату цифрової трансформації МОН України та ДНТБ.

Метою наукового проєкту є розробка оперативної таксономії дослідницьких інфраструктур (ДІ), яка буде побудована на існуючих, найбільш прийнятних класифікаціях, що використовуються в різних інституційних контекстах Європейського Союзу (ЄС), яку можна було б імплементувати у вигляді окремого модуля до Національної електронної науково-інформаційної системи (URIS).

Оскільки першим етапом проєкту передбачено вивчення європейського досвіду таксономії дослідницьких інфраструктур та аналіз існуючих в ЄС практик класифікації, сторони обговорили особливості існуючих в ЄС проєктів та візій. Так, в ЄС відсутній єдиний уніфікований набір даних, необхідних для побудови тієї чи іншої системи (бази даних, складання певного переліку). Кожна країна ЄС, на національному рівні сама визначала необхідні мінімальні набори даних та полів. Безпосередньо розробленням таксономії займалися відповідні експерти на базі наявних метрик. На цьому етапі усі без виключення країни ЄС зіткнулися з проблемою агрегації великих масивів даних. Якщо говорити про загальноєвропейські системи, то дослідницькі інфраструктури самостійно надають свої дані для формування дорожніх карт ESFRI і, відповідно, для фінансування.

Тож, на першому етапі ДНТБ України, як виконавець проєкту має самостійно визначитися із вимогами до ДІ та з критеріями, відповідно до яких буде прийнято рішення щодо віднесення до ДІ. У будь-якому випадку розробці моделі класифікації має передувати картографія або перепис наявних ДІ, що є релевантними до вже визначених критеріїв.

Крім того, було обговорено питання інтероперабельності різних систем. В ЄС головним критерієм створення будь-якої системи з наборами наукових даних є дотримання принципів FAIR та відкритої науки. Однак, інтероперабельність ще не забезпечена на міжєвропейському рівні.

Крім обміну думками європейські експерти пообіцяли в подальшому свою підтримку на різних етапах виконання проєкту.