20–30 січня 2020 року проходитиме тематична виставка видань з фонду ДНТБ України, присвячена визначному французькому фізику і математику, творцю основ електродинаміки Андре-Марі Амперу, якому у 2020 році виповнюється 245 років з дня народження

Ампе́р Андре́-Марі́ (фр. André-Marie Ampère; 20 січня 1775, Ліон — 10 червня 1836, Марсель) — французький фізик і математик, творець основ електродинаміки. Одиниця вимірювання сили електричного струму CІ ампер названа на його честь.

Створив першу теорію, яка виражала зв’язок електричних і магнітних явищ. Йому належить гіпотеза (в розвитку) про природу магнетизму, яка значно вплинула на розвиток учення про електромагнітні явища: магнітні властивості тіл зумовлені наявністю в них молекулярних електричних струмів.

Народився в місті Ліоні (Франція). З юнацького віку займався математикою та природознавством. Був спершу репетитором у Політехнічній школі в Парижі, потім займав спочатку кафедру фізики в Бурзі, а з 1805 року кафедру математики в паризькій Політехнічній школі, де він проявив себе і на літературному терені, вперше виступивши з твором: «Considerations sur la theorie mathematique du jeu» (Ліон, 1802 р.). У 1814 р. він став членом Паризької академії наук, в 1824 р. — професором експериментальної фізики в Колеж де Франс.

В особистому житті Андре-Марі Ампера переслідували невдачі. Його дружина померла незабаром після їхнього шлюбу, а його батько був обезголовлений під час французької революції. На смертному одрі в 1836 році, Андре-Марі Ампер наказав, щоб був поміщений напис на його надгробку: (Щасливий і останній). Помер 10 червня 1836 р. Після смерті АндреМарі Ампера пройшло десятиліття, перш ніж його нову науку прийняли до підмурку сучасної науки електромагнетизму. Був похований на кладовищі Монмартр у Парижі.

Наукова діяльність

Математика, механіка і фізика зобов’язані Амперу важливими дослідженнями. Його електродинамічна теорія здобула йому незгасну славу. Його погляд на єдину первинну суть електрики і магнетизму, в чому він по суті сходився з данським фізиком Ерстедом, чудово викладений ним в «Recueil d’observations lectrodynamiques» (Париж, 1822), в «Precis de la theorie des phenomenes electrodynamiques» (Париж, 1824 р.) та в «Theorio des phenomenes electrodynamiques».

Різносторонній талант Ампера не залишився байдужим і до хімії, яка відводить йому одну з почесних сторінок і вважає його, спільно з Авогадро, автором найважливішого закону сучасної хімії. Окрім цього Амперу належить ще праця «Essais sur la philosophie des Sciences» (2 т., 1834-43; 2-е видання, 1857).

На честь цього вченого одиниця сили електричного струму названа «ампером», а вимірювальні прилади — «амперметрами». (Оствальд, «Klassiker der exacten Wissenschaften No.8». «Die Grundlagen der Molekulartbeorie», Abhandlungen v. A. Avogadro und Ampere, 1889).

Науковий внесок

• відкрив закон взаємодії електричних струмів;
• запропонував першу теорію магнетизму;
• праці з теорії ймовірностей;
• застосування варіаційного числення в механіці.

В експозиції: монографії, енциклопедичні видання, наукові збірники, періодичні видання.