Відкрита наука, дослідницькі інфраструктури та інновації: підсумки П’ятої міжнародної конференції «Відкрита наука та інновації в Україні 2026»

 
21–22 жовтня 2026 року відбулася П’ята міжнародна науково-практична конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2026», організована Державною науково-технічною бібліотекою України у співпраці з міжнародними та українськими партнерами. Протягом двох днів представники органів державної влади, наукових установ, університетів, бібліотек, міжнародних організацій та інноваційного сектору обговорювали розвиток відкритої науки в Україні, інтеграцію до Європейського дослідницького простору, цифрові дослідницькі інфраструктури, управління науковими даними, академічну доброчесність і підтримку інновацій.
Конференція об’єднала фахову спільноту навколо практичних рішень, необхідних для формування відкритої, прозорої та взаємопов’язаної дослідницької екосистеми, розвитку міжнародної співпраці й підвищення доступності результатів наукової діяльності.
Перший день конференції розпочався з обговорення перспектив розвитку дослідницької інфраструктури України та реалізації політики відкритої науки. Учасники розглянули цифрову трансформацію наукової сфери, розвиток національних електронних систем, відкритих дослідницьких інформаційних ресурсів і механізмів інтеграції українських наукових даних до міжнародного інформаційного простору.
Окрему увагу приділили ролі відкритої дослідницької інформації у формуванні наукової політики, міжнародним інфраструктурам відкритого доступу, розвитку репозитаріїв та інструментам підвищення видимості результатів досліджень. Обговорювалися можливості міжнародних платформ, що забезпечують пошук і повторне використання наукових публікацій, а також сервіси, які допомагають дослідникам знаходити наукові ресурси та розширювати співпрацю.
Важливою складовою дискусії стало представлення досвіду розвитку Національної електронної науково-інформаційної системи URIS та її еволюції як елемента цифрової інфраструктури української науки. Учасники також розглянули підходи до формування екосистем дослідницьких знань, відкриття доступу до спеціалізованих дослідницьких інфраструктур і забезпечення доступності даних для міжнародної наукової співпраці, зокрема в галузі полярних і морських досліджень.
Друга тематична панель першого дня була присвячена сучасним викликам дослідницьких практик та реформуванню оцінювання наукової діяльності.
Учасники обговорили формування довіри до відкритої науки, забезпечення якості наукових журналів, особливості оцінювання видань діамантового відкритого доступу та обмеження традиційних підходів, які спираються переважно на індексацію й кількісні показники.
Значну увагу приділили розвитку інформаційних систем досліджень (CRIS), стратегічній ролі Європейської хмари відкритої науки (EOSC), а також впливу відкритих практик на видимість наукових результатів, міжнародну співпрацю та оцінювання досліджень. Окремим напрямом стало відповідальне використання штучного інтелекту в університетах і розвиток компетентностей науково-педагогічних працівників для роботи з новими цифровими інструментами.
Окрема панель першого дня була зосереджена на відкритих дослідницьких даних, їх якісному описі, доступності та повторному використанні. Учасники розглянули роль постійних ідентифікаторів дослідницьких організацій ROR, стандартизацію метаданих наукового обладнання та інституційні практики управління дослідницькими даними.
Представлений досвід українських наукових установ дав змогу обговорити організаційні підходи до управління даними, розвиток відповідних компетентностей і виклики, пов’язані з узгодженням дослідницької інформації між різними системами. Також ішлося про структурні проблеми наукової видавничої екосистеми та роль наукових журналів у глобальній комунікації.
Ці питання безпосередньо пов’язані з реалізацією принципів FAIR, відповідно до яких дослідницькі дані мають бути придатними для пошуку, доступними, сумісними та придатними для повторного використання. Розвиток таких практик створює передумови для відтворюваності досліджень, ефективнішого обміну знаннями та інтеграції українських даних у європейські й міжнародні дослідницькі інфраструктури.
Другий день конференції розпочався з панелі, присвяченої академічній доброчесності та етиці наукових досліджень. Учасники обговорили розвиток публікаційної етики, українські реформи у сфері наукового видавництва та нові виклики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в дослідницькому процесі, академічному письмі й рецензуванні.
У центрі уваги були також доказові підходи до оцінювання досліджень, інфраструктури відкритої науки та інструменти забезпечення якості даних в інформаційних системах досліджень. Міжнародний досвід продемонстрував значення узгоджених процедур, технічних інструментів і професійних компетентностей для підтримки надійності наукової інформації.
Окремо розглянули міжнародні ініціативи, які сприяють доступу до наукових знань і використанню досліджень для розв’язання суспільно важливих завдань. Також було представлено проєкти та сервіси ДНТБ України, спрямовані на розвиток відкритої науки й усунення бар’єрів у доступі до наукової інформації.
Наступна панель була присвячена правовим аспектам відкритої науки. Учасники обговорили можливості розвитку авторського права в Україні, роль бібліотек у підтримці відкритого доступу та правові механізми, необхідні для відповідального поширення наукових результатів.
Особливу увагу приділили поєднанню відкритого доступу до публікацій і дослідницьких даних із захистом прав інтелектуальної власності та інформації з обмеженим доступом. Розглядалися також європейські правові механізми протидії дезінформації та їхній зв’язок із розвитком відкритої науки.
Обговорення підкреслило, що відкритість досліджень потребує не лише технічної інфраструктури, а й зрозумілих правових правил, належного ліцензування та механізмів захисту законних інтересів авторів, установ і суспільства.
Окрему увагу другого дня приділили розвитку інноваційної екосистеми України. У межах тематичної сесії, присвяченої європейській співпраці у сфері науки й технологій (COST), обговорили законодавчі засади інноваційної діяльності, інструменти державної підтримки, розвиток стартапів і взаємодію науки з реальним сектором економіки.
Учасники розглянули механізми перетворення наукових результатів на прикладні розробки, можливості досліджень на замовлення бізнесу, підтримку українських стартапів, розвиток трансферу технологій та міжнародні проєкти, спрямовані на посилення конкурентоспроможності інноваційних екосистем.
Важливим напрямом стала міжнародна співпраця у сфері цифрових інфраструктур і формування мереж підтримки управління дослідницькими даними. Обговорювалися створення центрів компетенцій, розвиток вузлів EOSC, використання відкритих ліцензій і розширення доступності наукових результатів.
Завершальна тематична панель охопила розвиток цифрових ресурсів і навичок, необхідних для сучасної наукової діяльності. Учасники розглянули міжнародні проєкти цифрової співпраці, мережеві моделі управління дослідницькими даними, використання відкритих ліцензій та перехід від окремих електронних архівів до взаємопов’язаних екосистем відкритої науки.
Окремі доповіді стосувалися меж традиційної бібліометрії, альтернативних підходів до вимірювання наукової діяльності та інтеграції архівів наукових монографій у простір відкритої науки.
Ці теми доповнили ширшу дискусію про цифрову компетентність дослідників, викладачів і студентів, відповідальне використання штучного інтелекту, розвиток цифрових освітніх платформ і необхідність системного підходу до роботи з науковою інформацією.
Наскрізними темами двох днів стали інтеграція України до Європейського дослідницького простору, розвиток сумісних цифрових систем, якісне управління дослідницькими даними, відповідальне оцінювання науки, дотримання принципів академічної доброчесності та зміцнення зв’язків між наукою, освітою й інноваційним сектором.
Для реалізації принципів відкритої науки важливими залишаються координація між установами, розвиток професійних компетентностей, використання міжнародних стандартів та інструментів, а також формування умов для повторного використання наукових результатів.
Якщо ви не змогли долучитися до заходу наживо або бажаєте переглянути окремі доповіді повторно, записи обох днів конференції доступні на YouTube-каналі Державної науково-технічної бібліотеки України:
Докладніше про конференцію та її програму: conference2026.dntb.gov.ua.