ДНТБ України приєдналася до OpenAIRE: нові можливості для інтеграції української науки в європейський дослідницький простір
Як ми повідомляли раніше Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ України) стала членом OpenAIRE — європейської інфраструктури відкритої науки, що об’єднує дослідників, наукові установи, репозитарії та національні дослідницькі ініціативи.
Приєднання до OpenAIRE відкриває нові можливості для поглиблення інтеграції української дослідницької інфраструктури до європейського простору відкритої науки, підвищення міжнародної видимості українських наукових результатів та розвитку співпраці з європейською дослідницькою спільнотою.
У межах цієї події OpenAIRE представила інтерв’ю з Тетяною Ярошенко, заступницею директора ДНТБ України та керівницею Центру відкритої науки, присвячене ролі відкритої науки у збереженні наукової спадщини України, розвитку дослідницької інфраструктури та посиленню міжнародної присутності українських досліджень.
Відкрита наука як інструмент збереження наукової спадщини
Повномасштабна війна докорінно змінила розуміння значення відкритої науки для України. Руйнування наукових установ, лабораторій та дослідницької інфраструктури, вимушене переміщення науковців засвідчили, наскільки важливо забезпечувати збереження наукових результатів незалежно від фізичного місця їх створення.
Як наголошує Тетяна Ярошенко, відкрита, розподілена та сумісна дослідницька інфраструктура здатна забезпечити збереження наукових публікацій, даних і дослідницьких напрацювань навіть за умов масштабних криз. Для України відкрита наука — це не лише доступ до знань, а й можливість зберегти національну дослідницьку пам’ять.
Українська дослідницька інфраструктура: національні рішення та європейська інтеграція
Серед ключових ініціатив, які розвиває ДНТБ України у сфері відкритої науки, — національна система дослідницької інформації URIS, ініціатива відкритого доступу до українського наукового контенту OUCI, розроблення Національного репозитарію дослідницьких даних України, а також координація національних консорціумів і розвиток Центру відкритої науки.
Ці ініціативи формують взаємопов’язану екосистему, спрямовану на систематизацію та підвищення якості інформації про українські наукові дослідження; забезпечення міжнародної видимості публікацій, дослідницьких проєктів та даних; розвиток практик відкритого доступу та управління дослідницькими даними; впровадження постійних ідентифікаторів та принципів FAIR; розширення доступу українських науковців до міжнародних інформаційних ресурсів; розвиток компетентностей дослідників, бібліотекарів і редакторів наукових видань.
Важливим напрямом співпраці з OpenAIRE є забезпечення належного представлення українських наукових результатів у OpenAIRE Graph та їх інтеграції до Європейської хмари відкритої науки (EOSC). Це сприятиме тому, щоб українські дослідження були доступні для пошуку, виявлення та використання міжнародною науковою спільнотою.
Відкритість — це не лише доступ, а й збереження
Окрему увагу в інтерв’ю приділено розвитку діамантової моделі відкритого доступу, за якої ні автори, ні читачі не сплачують за публікацію чи доступ до наукових матеріалів. Саме за такою моделлю ДНТБ України розвиває науковий журнал «Відкрита наука та інновації» та однойменну конференцію, яка вже впяте відбулась у жовтні.
Говорячи про перспективи наступного десятиліття, Тетяна Ярошенко наголошує на важливості якісної дослідницької інфраструктури, достовірних метаданих, постійних ідентифікаторів, відкритих дослідницьких даних та справедливого оцінювання наукової діяльності.
Членство ДНТБ України в OpenAIRE — це важливий крок до посилення присутності України в європейській екосистемі відкритої науки, розвитку міжнародної співпраці та забезпечення належної видимості й збереження результатів українських досліджень.