Українська економічна наука за межами об’єктивів Scopus та Web of Science

У комерційних базах цитувань Scopus та Web of Science поки представлено лише понад 100 українських журналів, у той час, як в Україні видаються тисячі наукових видань. Відсутність метаінформації про публікації у переважній більшості вітчизняних видань, насамперед у соціальних та гуманітарних науках, не дозволяє отримати аналітичні дані, що необхідні для прийняття рішень у національній науковій політиці.

Перспективним шляхом розв’язання цієї проблеми є використання відкритих даних реєстраційної агенції Crossref. Відповідно до Наказу МОН редакції наукових фахових видань України зобов’язані присвоювати кожному опублікованому матеріалу ідентифікатор DOI. Переважна більшість українських редакцій для отримання DOI співпрацює з Crossref, відповідно в базі агенції накопичилось багато унікальних відкритих даних вітчизняних видань.

Днями українські вчені представили результати першого масштабного кількісного аналізу української економічної науки на основі даних реєстраційної агенції Crossref,  де розглянуто специфічні та універсальні особливості українських економічних досліджень. 

Результати дослідження опубліковані в провідному журналі в галузі наукометрії Scientometrics (препринт доступний на ArXiv). Це дослідження не є черговою спробою ранжування українських журналів, авторів чи установ, а навпаки скероване на вивчення загальних тенденцій, які можна порівняти з іншими країнами та регіонами. У роботі проаналізовано майже 24 тис. записів зі 123 українських журналів за період 2002-2020 років. 87% цих публікацій не індексуються в Scopus або Web of Science. Дані для цього дослідження отримано за допомогою проєкту МОН та ДНТБ України Open Ukrainian Citation Index (ОUCI).

Варто підкреслити, що попри те, що база Crossref зберігає дані про публікації в різних дисциплінах та авторів різних країн, а також пропонує свій програмний інтерфейс доступу, не існує тривіального способу отримати дані, що стосуються виключно певної країни. У цьому сенсі OUCI є унікальним прикладом. По-перше, це простий користувацький інтерфейс, яким може скористатись не лише фахівець по роботі з даними. По-друге, у ньому закладено специфічні пошукові фільтри, що дають змогу працювати саме з українською науковою періодикою. 

Ці фільтри базуються на даних, зібраних фактично вручну: кожне видання аналізувалось на предмет країни видавця, включених у перелік фахових видань України та приналежність до  категорій, що визначаються поточними нормативними документами. Тому, щоб зберегти безпрецедентну можливість роботи з даними Crossref для вітчизняних видань, важливо підтримувати OUCI у робочому стані та оновлювати закладену інформацію про видання. Проєкт МОН України Open Ukrainian Citation Index виявиться даремним у випадку неактуальності цієї інформації.

Пошукова система і база даних наукових цитувань OUCI покликана спростити пошук наукових публікацій, привернути увагу редакцій до проблеми повноти та якості метаданих українських наукових видань, покращити представлення українських наукових видань у спеціалізованих пошукових системах тощо. Станом на липень 2021 р. пошукова система OUCI індексує 126 млн публікацій з усього світу, серед яких 1590 українських видань з різних наукових дисциплін від 366 вітчизняних видавців.