До 180-річниці із дня народження Великого українця Івана Полюя
Інформаційне повідомлення
Із метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв, Верховна Рада України постановляє: «Рекомендувати Міністерству культури та інформаційної політики України забезпечити організацію у закладах культури тематичних виставок, експозицій та інших заходів, присвячених пам’ятним датам і ювілеям 2024–2025 років» (21 грудня 2023 року № 3536-IX).
30 січня – 20 лютого 2025 року в ДНТБ України
проходитиме тематична виставка видань з фонду Бібліотеки
В експозиції: книжкові видання ( збірники наукових праць, довідково-енциклопедичні видання), наукова періодика, описи до патентів на винаходи та корисні моделі.
До 180-річниці із дня народження
Великого українця
Івана Полюя
Іван Пулюй (1845–1918) – український фізик та електротехнік, винахідник, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч.
2 лютого, виповнюється 180 років з дня народження Івана Пулюя – без перебільшення, видатного вченого, напрацювання якого були знаними й оцінені в Європі. Водночас це була людина, що прислужилася українській культурі.
Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в релігійній греко-католицькій родині у містечку Гримайлові на Тернопільщині. Закінчив Тернопільську гімназію (1865р.), теологічний (1869р.) і філософський (1872р.) факультети Віденського університету. У 1876 році захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії Страсбурзького університету.
Окрім відкриттів у науці, найважливіше з яких — Х-промені, що їх знаємо як рентгенівські, уродженець Тернопільщини Іван Пулюй був одним із головних проектантів електростанцій у Європі, ініціював запровадження трамвая у Празі, удосконалив лампи розжарювання Едісона, завдяки яким вони стали служити набагато довше. Дослідження Пулюя стосуються електричних розрядів у газах, молекулярної фізики та електротехніки змінних струмів; він відомий з дослідів над особливостями катодних променів та променів, які пізніше дістали назву рентгенівських. Винахідник багатьох фізичних і електротехнічних приладів, зокрема: точного апарату для визначення механічного еквіваленту тепла (нагороджений на всесвітній виставці у Парижі 1878 р.), фосфоресцентної лампи (попередниці рентгенівської, 1882), електричного телетермометра та запобіжників (1890), способу карбонізування вуглевих волокон до жарових електричних ламп тощо.
Був радником при імператорському дворі у Відні, дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття.
Видатний науковець Іван Пулюй і на чужині служив Україні. Він активно проявився в національному русі. «Пулюй добре усвідомлював процеси, які відбувалися в тогочасному суспільстві. Ще з 1900-х років, коли тривала боротьба між поляками й українцями на освітянській ниві, науковець підтримав студентський рух, спрямований на те, щоб навчання вели українською мовою. Коли ліквідували кафедри з українською мовою викладання й багато студентів відрахували з університетів, Іван Пулюй разом з Іваном Горбачевським створив спеціальний фонд, допомігши багатьом українським студентам влаштуватися до європейських університетів», — розповідає дослідник історії української науки, чиїми зусиллями повернуто сотні імен науковців, народжених на українській землі, професор Василь Шендеровський.
Пулюй — автор близько 50 наукових та науково-популярних праць українською, німецькою та англійською мовами. Пулюй був знавцем стародавніх мов; у співпраці з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким перекладав з давньоєврейської мови Псалтир та з грецької — Євангеліє (1871, 1880, 1887), які увійшли в українську Біблію у видавництві Британського Біблійного Товариства (1903). Перший видрукував народною мовою молитовник (у Відні, 1871).
В 1870 р. вийшла його книжка «Нерухомі зірки і планети», а в 1872 р. І. Пулюй написав українською мовою перший підручник геометрії. В 1890 р. видав фахову книгу з фізики «Безпечна станція телефонів». Надзвичайно великий резонанс у наукових колах зробили Пулюєві праці «Про тертя повітря й електричне сіяння матерії», «Про тертя газів, які утворюються з пари» та «Вияснення явищ у повітряно-порожній лампі». На міжнародній виставці у Парижі він неодноразово нагороджувався срібною медаллю. В 1915 р. Пулюй видав німецькою мовою книгу «Україна та її міжнародне політичне значення».
