Кроки цифровізації української науки

20 лютого 2019 року у приміщенні Медіа-Центру Київського Прес-Клубу пройшов круглий стіл «Розвиток цифрових сервісів української науки та можливості співпраці із цифровими платформами Європейського дослідницького простору». Цей захід проводиться в рамках проекту «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці», який виконується за фінансової підтримки ЄС та МФ «Відродження» Модераторами заходу виступили генеральний директор директорату науки МОН України Чеберкус Д.В. та президент ГО Агенція Європейських Інновацій Кульчицький І.І.

На круглому столі обговорювали питання як цифрова трансформація в науці сприятиме ефективній роботі українських наукових організацій та вчених. Нікітін Ю.О., експерт ЄК, зав. сектору інновацій Інституту надтвердих матеріалів НАН України наголосив, що міжнародна конкуренція не може здійснюватися без науки, а цифрове середовище відкриває нові можливості переходу до відкритої науки, мета якої — зробити наукові дослідження, наукові дані та їхнє поширення доступними для всіх рівнів зацікавленого суспільства, як для любителів, так і для професіоналів.

Концепція відкритої науки (Open Science) передбачає, що весь цикл наукового дослідження (від пошуку інформації до аналізу цитувань) здійснюється відкритими засобами та інструментами. Особлива роль у переході до відкритої науки пов’язана із забезпечення відкритого доступу до публікацій у наукових журналах, переважна більшість яких належить комерційним видавцям. У багатьох країнах уряди фінансують наукові дослідження, результати яких представляють зокрема у вигляді статей. Оскільки вчені найчастіше публікують їх у наукових журналах, що підтримують традиційну бізнес-модель (коли за статтю платить читач). У свою чергу, ці видання передплачують публічні установи — університети та бібліотеки. Виходить, що платники податків сплачують за дослідження двічі – спочатку за його проведення, а потім – за доступ до опублікованих результатів. Світова наукова спільнота активно дискутує з цього приводу останні 15 років, що стало причиною зародження популярного у світі та Україні руху за підтримку Відкритого Доступу (Open Access). Криза відтворюваності, критика рецензування, збільшення конкуренції за державне та грантове фінансування призвели до того, що учасники процесу наукової комунікації відчули потребу не тільки у відкритому доступі до опублікованих результатів дослідження, а й інших складових: наукових даних, цитувань, обчислювальної інфраструктури.

Заступник директора з наукової роботи ДНТБ України Назаровець С.А. представив можливості Open Ukrainian Citation Index, як інструмента інтеграції українських рецензованих видань у світовий науковий простір. Open Ukrainian Citation Index (OUCI) – відкритий український індекс наукового цитування, розробку якого у 2018 р. розпочала Державна науково-технічна бібліотека України за дорученням Колегії Міністерства освіти і науки України. Ресурс індексуватиме українські наукові видання, що передають метадані в Crossref для отримання DOI та надаватиме інформацію про кількість цитувань публікацій на підставі аналізу метаданих тих видань, що використовують сервіс Cited-by та підтримали Initiativefor Open Citations. Інструментарій OUCI спростить пошук та доступ до наукових публікацій для вчених і бібліотекарів, дозволить бібліометристам вивчати зв’язки між авторами та документами з різних наукових дисциплін.

Василенко А.Ю державний експерт директорату науки МОН України розповів як працює Європейська відкрита хмара (EOSC) з відкритими послугами для зберігання, управління, аналізу та використання дослідницьких даних. Цей проект дозволяє дослідникам в Європі отримати доступ до широкого спектру сучасних даних, обчислювальних та мережевих ресурсів, відкритих на національному, регіональному і європейському рівнях. У своїй доповіді Василенко розповів про те, як в Україні йде процес інтеграції у проект EOSC і основні положення у розвитку українських дослідницьких е-нфраструктур.

Про створення національного репозитарію академічних текстів розповіла Чмир О.С., зав. відділу супроводження академічних ресурсів ДНУ УкрІНТЕІ. Єгорченко І.А, с.н.с. Інституту математики НАНУ, розповіла про виклики європейських директив про відкритий доступ для науковців. Керівник лабораторії трансферу технологій КАУ ІПММС НАН України Ночвай В.І. присвятив доповідь розвитку наукової цифрової інфраструктури України в контексті інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Про сучасну реформу електронних довірчих послуг для української науки розповів с.н.с. Інституту Кібернетики НАНУ Мелащенко А.О. Він наголосив що Кабінет міністрів України прийняв постанову, яка покращить організацію роботи з електронними документами в Україні і громадяни зможуть звертатися до державних інституцій з вимогою надавати їм послуги у цифровому форматі.

25.02.19