Аналіз колаборацій у публікаціях українських вчених

Нещодавно ми повідомляли щодо доступу для українських науковців до  баз даних наукової інформації в тому числі до аналітичного інструменту від Elsevier SciVal.

Використовуючи можливість такого доступу команда ДНТБ України інформуватиме наукове співтовариство щодо різних аспектів аналізу публікаційної активності українських вчених.

Цікавими можуть бути дані щодо колаборацій у публікаціях українських вчених

Аналіз колаборацій у наукових публікаціях включає вивчення співпраці між авторами, науковими групами, організаціями та країнами, що сприяє спільним науковим дослідженням та публікаціям. Цей аналіз зазвичай базується на даних про афіліацію, які вказують, де працюють автори або які організації брали участь у дослідженні.

Такий аналіз використовується з метою визначення мережі співпраці у наукових галузях (ключових гравців, популярні області співпраці та потенційних партнерів для подальшої співпраці); визначення імпакту співпраці; виявлення трендів та зміни в співпраці між різними дисциплінами, країнами або організаціями. Крім того, аналіз колаборацій може бути основою для визначення наукового впливу на основі співавторства з високоцитованими авторами, організаціями або країнами. Загалом, аналіз колаборацій у наукових публікаціях допомагає розкрити зв’язки, тренди та ефективність співпраці в науковій спільноті та сприяє прийняттю рішень щодо спільних дослідницьких проектів, розвитку мереж співпраці та встановленню стратегій наукового розвитку.

При аналізі масиву даних за 2019-2022 рр видно, що частка міжнародних та національних колаборацій є фактично рівною, однак показник цитованості в рази вищий у публікацій за участю міжнародних колаборацій.

При оцінці колаборацій слід врахувати:

Кількість країн, які цитують (Number of Citing Countries) – вказує на різноманітність країн, в яких дослідники використовують публікації. Цей показник, ймовірно, буде вищим, якщо міжнародна співпраця включає декілька країн, а не лише 1-2.

Вплив співпраці (Collaboration Impact) – розраховує середнє число цитувань на публікацію для публікацій з різними типами географічної співпраці і вказує, наскільки корисними є ці співпраці з точки зору цитувань.

Набір інших “Метрик впливу” (Power Metrics): Науковий результат (Scholarly Output), Кількість предметних областей (Subject Area Count), Кількість джерел Scopus (Scopus Source Title Count), Кількість цитувань (Citation Count), Кількість цитованих публікацій, Публікації в журналах першого та другого квартилів (“Загальне значення”) та h-індекс.

Набір інших “метрик, що не залежать від часу” (time-independent metrics), які надають корисну, надійну інформацію безпосередньо після публікації і не вимагають часу для накопичення корисних даних: Кількість предметних областей (Subject Area Count), Кількість джерел Scopus (Scopus Source Title Count), Академічно-корпоративна співпраця (Academic-Corporate Collaboration).

Цікавою є аналітика секторальних колаборацій. Академічно-корпоративна колаборація є важливим аспектом аналізу наукової роботи і використовується для оцінки ступеня співпраці між академічними та корпоративними (промисловими) секторами. Ця метрика надає інформацію про міру взаємодії та співпраці між цими двома сферами у контексті публікаційних діяльностей.

Ця метрика дозволяє визначити, наскільки інтенсивно академічний та корпоративний сектори взаємодіють між собою шляхом спільного публікування. Вона вказує, наскільки активно науковці співпрацюють з представниками корпорацій у процесі науково-дослідної діяльності.

Метрика також дозволяє оцінити вплив академічно-корпоративної колаборації на наукову роботу. Вона аналізує кількість цитувань на публікацію залежно від наявності або відсутності академічно-корпоративної співпраці, що дозволяє встановити, наскільки ця співпраця сприяє цитованості та впливу наукових робіт.